У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

У міжнародній класифікації стандартів освіти (International Standard Classification of Education) визначено, що особливі освітні потреби (ООП) мають діти, навчання яких потребує додаткових ресурсів. Додатковими ресурсами можуть бути персонал, засоби навчання, фінанси.

Групи учнів, яких зазвичай відносять до дітей з особливими освітніми потребами:

• з особливостями психофізичного розвитку;

• які випереджають однолітків у опануванні навчальних програм;

• які потребують соціальної адаптації.

Зрозуміло, що наявність таких дітей у класі потребує від учителя застосування освітніх технологій і методик, які максимально враховують особливості дітей з ООП та допоможуть їм безболісно інтегруватись до дитячого колективу.

Перш ніж обирати освітні технології та форми роботи з урахуванням наявності у класі дітей з особливими освітніми потребами, керівництву закладу освіти та педагогічним працівникам потрібно врахувати деякі аспекти, тобто провести відповідну підготовчу роботу.

Підготовка освітнього процесу для дітей з ООП:

• облаштування освітнього середовища (доступність);

• забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та допоміжними засобами навчання відповідно до потреб здобувачів освіти;

• вивчення наявних документів дітей з ООП для організації інклюзивного навчання;

• опрацювання нормативно-правових актів;

• введення посади асистента вчителя, практичного психолога, вчителя-дефектолога та інших фахівців (за потреби);

• наявність асистента дитини (за потреби);

• видача необхідних розпорядчих документів (накази);

• облаштування ресурсної кімнати.

Забезпечення освітнього процесу:

• проходження педагогічними працівниками підготовки (перепідготовки) для роботи з дітьми з ООП;

• створення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП потребами в закладі загальної середньої освіти;

• складання ІПР (індивідуальної програми розвитку) для дитини з ООП;

• придбання засобів корекції згідно з ІПР;

• складання та затвердження розкладу корекційно-розвиткових занять;

• оформлення та ведення необхідної документації;

• проведення консультацій з батьками щодо особливостей навчання і розвитку дитини;

• проведення консультацій з фахівцями ІРЦ, які проводили комплексну оцінку дитини, з учителями, які навчали дитину в попередні роки або в інших закладах освіти;

• аналіз особливостей психофізичного розвитку учнів з ООП, соціальних умов розвитку;

• виявлення разом з учнями і практичним психологом труднощів і проблем, які вони відчувають при сприйнятті навчального матеріалу;

• зосередження уваги на сильних сторонах учня під час проведення навчальних занять;

• підтримка позитивної мотивації навчання.

У процесі роботи в класі, де є діти з ООП, можна використовувати весь відомий спектр освітніх технологій і методик, якщо вони приносять позитивний результат. Проте насамперед потрібно звернути увагу на відповідні технології:

1. Особистісно орієнтоване навчання. Навчальні заняття, побудовані на особистісно орієнтованій взаємодії, дають змогу здійснити індивідуальний підхід, стимулюють пізнавальну активність, навчають дітей з ООП визначати шляхи здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

2. Індивідуальна освітня траєкторія. Очевидно, що дитина з особливими освітніми потребами не завжди може сприймати навчальний матеріал синхронізовано з однокласниками. Тому для дітей з ООП варто розробляти індивідуальні освітні траєкторії з навчальних предметів і курсів, за допомогою яких можна визначити індивідуальну швидкість засвоєння навчального матеріалу, необхідний рівень засвоєння.

3. Формувальне оцінювання. У роботі з дітьми з ООП важливим є індивідуальний освітній прогрес учня. Тому використання формувального оцінювання, яке спрямоване не на фіксацію результату, а оцінює процес навчання, буде дуже доречним.

4. Кооперативне навчання. Групові форми роботи дозволять учням з ООП інтегруватись до учнівського колективу, відчути допомогу та підтримку однокласників.

5. SMART-технології для дітей з особливими освітніми потребами. Це інтерактивний програмний навчальний комплекс, що сприяє активізації пізнавальної, творчої та активної діяльності дітей під час навчальних занять. Перевагами SMART-технологій в інклюзивній освіті є те, що вони здатні розвинути творчі здібності дітей з ООП, професійні знання, навички комунікації, грамотність у сфері ІКТ; сформувати критичне мислення; удосконалити вміння ефективної співпраці та взаєморозуміння, лідерство, розвиток кар’єри.

Також можна використовувати специфічні освітні технології, спрямовані насамперед на адаптацію дітей з ООП. Подібних технологій існує чимало. Наведемо деякі з них:

1. Піскова терапія. Метод піскової психотерапії найефективніше справляється із вимогами до створення безпечного комунікативного середовища. Спілкування у безпечних умовах характеризується зниженням напруги і тривоги, що дозволяє досягти більш стійких навичок психосоціальної адаптації.

2. Арт-терапія. Допомагає діагностувати психологічний стан дитини, дає можливість розкрити освітні нахили.

3. Ігрова терапія. Навчальна гра — це процес спільного з дитиною переживання і осмислення будь-якої життєвої ситуації, що подана в ігровій формі. Головне значення гри полягає в тому, що завдяки особливим ігровим засобам дитина моделює взаємодію з навколишнім світом та людські стосунки.

Моніторити даний аспект роботи закладу можна насамперед за допомогою спостереження за проведенням навчальних занять.

У структурі управлінської та науково-методичної роботи варто передбачити низку заходів, наприклад:

• психолого-педагогічний семінар;

• спрямувати роботу методичних об’єднань на пошук методик і форм роботи з дітьми з ООП;

• запропонувати вчителям пройти тренінги, курси та семінари з проблематики;

• присвятити одне із засідань педагогічної ради методиці роботи з дітьми з ООП, або ж заклад може реалізувати відповідну інноваційну дослідно-експериментальну роботу.

Щоб вдало організувати інклюзивне навчання, важливі вчасність і правильність дій усіх учасників освітнього процесу: батьків, інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), керівника закладу освіти, вчителя інклюзивного класу, асистента вчителя та/або дитини (якщо є потреба), команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

Батькам потрібно:

1. Забезпечити комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (в ІРЦ);

2. Співпрацювати з фахівцями під час складання індивідуальної програми розвитку (ІПР);

3. Подати такі документи для зарахування до закладу загальної середньої освіти:

• заява батьків або законних представників дитини;

• свідоцтво про народження дитини;

• висновок інклюзивно-ресурсного центру;

• копія медичного висновку про інвалідність (виданого лікарсько-консультативною комісією дитині віком до 18 років) або копія посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

• копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю;

• медична довідка за формою первинної облікової документації №086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду». Керівництву закладу освіти потрібно оформити відповідну документацію:

• наказ про організацію класу з інклюзивним навчанням;

• наказ щодо введення штатної одиниці асистента вчителя ЗЗСО в інклюзивному класі;

• наказ про затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО;

• наказ про склад команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО. Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами має використовувати таку розроблену документацію:

• протоколи засідань команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО;

• індивідуальна програма розвитку для всіх учнів з особливими освітніми потребами;

• розклад корекційно-розвиткових занять;

• графік роботи асистента вчителя ЗЗСО в інклюзивному класі;

• журнал обліку роботи асистента вчителя (та/або щоденник спостереження);

• посадова інструкція асистента вчителя;

• портфоліо дитини.

►Що оцінюємо

• Чи отримують учні з ООП підтримку від педагогів у процесі навчання?

• Чи є в освітній програмі закладу освіти розділ «Корекційно-розвитковий складник для осіб з ООП»?

• Які методи і форми роботи використовують вчителі у процесі проведення навчальних занять у класах, де є діти з ООП?

• Чи розглядаються в структурі науково-методичної роботи питання методик роботи з дітьми з ООП?

• Наскільки заклад освіти забезпечений необхідним навчальним обладнанням для роботи з дітьми з ООП?

• Чи достатньо у закладі освіти кадрового персоналу для роботи з дітьми з ООП?

• Чи достатню методичну підтримку отримують педагоги для роботи з дітьми з ООП?

• В яких аспектах роботи з дітьми з ООП вчителі потребують допомоги? 

►Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем).

• Вивчення документації (аналіз ресурсного забезпечення роботи з дітьми з ООП).

• Опитування (анкетування педагогів, бесіди з учителями та батьками, групове інтерв’ю (фокус-групи), опитування учнів з ООП (за можливості). `

►Джерела

Інклюзивна освіта як соціально-педагогічний феномен: науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Уклад.: І. О. Железняк, В. В. Косенко, Н. А. Чайка; передмова Н. А. Чайки // — Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2013. — 208 с.

Навчання дітей з ООП: модифікація та адаптація навчальних програм [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/navchannya-ditej-z-oop-adaptatsiyata-modyfikatsiya-navchalnyh-program/

Особливості роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Вісник № 4 НДЛ інклюзивної освіти. / Упорядники: Л. О. Савчук, І. В. Юхимець. — Рівне: РОІППО, 2013. — 53 с.

Рашковська І. Обдарований учень: портрет і правила виховання / І. Рашковська // Школа. — 2019. – № 1. — С. 38–39.

Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

Сучасні засоби ІКТ підтримки інклюзивного навчання: навчальний посібник / А. В. Гета, В. М. Заіка, В. В. Коваленко та ін.; за заг. ред. Ю. Г. Носенко. — Полтава: ПУЕТ, 2018. — 261 с.

Школа для кожного: посібник / Упорядник: Л. Ю. Байда. — К., 2015. — 60 с.

Порошенко М. А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник – Київ: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. — 300 с. https://mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-navchannya/ posibniki/inklyuziyavnz.pdf

Навчально-методичний посібник «Інклюзивне навчання у закладах загальної середньої освіти: керівництво для тренера» / Київ: 2018. http://posibnyk.nus.org.ua/wp-content/uploads/HANDOUT-for-trainers_TOTSept-2018_corrected-final1-new.pdf

Теорія і практика інклюзивної освіти [навчально-методичний посібник] / Упорядник Бондар К. М. — [2–ге вид., доп.]. — Проєкт «Підтримка інклюзивної освіти у м. Кривий Ріг», 2019. — 170 с.

Соціальне партнерство в інклюзивній освіті: акмеологічні засади, сучасні реалії // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції (25 квітня 2019 р.). — Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019. — 156 с.

Абетка для директора, розділ 3, напрям 1, критерій 1.3.2, с.45-53