Діяльність Центру [95] |
Підвищення кваліфікації [113] |
НУШ [24] |
Методична робота [144] |
Консультування [64] |
Професійні конкурси й виставки [18] |
Обдаровані діти [124] |
Сертифікація [7] |
Дистанційна освіта [19] |
Інклюзивна освіта [11] |
Психологічна служба [3] |
Освіта [93] |
Cвята та події України [42] |
Події рідного краю [12] |
Цікаво знати [4] |
Оголошення [22] |
Вітання [16] |
9:00 AM Методичні рекомендації | |
З метою відзначення річниці від Дня народження Т.Г.Шевченка РЕКОМЕНДУЄМО:
НА ДОПОМОГУ В РОБОТІ 12-го березня цього року вперше за часи незалежності України на кіноекрани вийде фільм “Толока”, створений за мотивами твору Тараса Шевченка
Більше ТУТ
Сучасний мультик про життя Тараса Шевченка, який варто показати кожному школяреві
Анімацій за поемами КобзаряКобзар 2015 (анімована поезія Тараса Шевченка)
Тарас Шевченко "Думка"
Мультфільм "Садок вишневий коло хати" Шевченко Т.Г.
Тополя (1996) - мультфільми українською (За поемою Т. Шевченка, виконує Н. Гура)
Обухівські читці віршів Т.Шевченка, призери та переможці весеукраїнського та обласного етапів
Андрій Шевченко, Т.Г.Шевченко, "Гайдамаки"
Д.Боровой. Т.Г.Шевченко "Думи мої, думи!"
Віршова пауза
Видатні особистості про Шевченка «Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово». П. Мирний (1849-1920, український письменник) «Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій. Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку. Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя. Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому ах по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець». І. Я. Франко (1856-1916) Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя. О. Гончар (нар. 1918, український письменник) Рекомендовані диктантиВеликий поет живе у своїх творах (10 клас)Великий поет живе у своїх творах. Його образ, світ думок і почувань, прагнень та ідеалів постає перед нами насамперед з того, що він писав, чим збагатив духовну скарбницю людства. Водночас, прочитавши твори поета, ми проймаємося невідступним бажанням у всій повноті й точності пізнати його життєвий і творчий шлях, громадську діяльність, духовні інтереси і запити. І не тільки тому, що все це нерідко допомагає глибше прочитати твори у зв’язку з конкретно-історичними умовами їх виникнення, а й тому, що труди і дні геніальної людини вияскравлюють суттєві прикмети епохи, в яку він жив. У з’ясуванні окремих епізодів, деталей життєвого і творчого шляху письменника важливу роль відіграє мемуарна література — щоденники, автобіографії, перекази, спогади, автори яких були учасниками або очевидцями описуваних подій,— звичайно, тоді, коли вона правдиво, історично точно відтворює факти і явища громадсько-політичного, літературно-мистецького процесів. У поемі «Гайдамаки» Шевченко засвідчив, що головним її джерелом були народні перекази, які, по суті, теж є спогадами, тільки усними. Поет надавав особливого значення народній інтерпретації історичних подій, минуле його цікавило не само по собі, а передусім як можливість поставити звитяжні діла предків на службу сучасності. (В. Шубравський, 175 слів) Народився, щоб осяяти Україну (10 клас)Серед великих світочів духу, яких дали людській цивілізації народи нашої країни, одне з найперших місць належить геніальному синові України Тарасові Шевченку. Сто сімдесят років виповнилося від дня народження цього титана мислі і слова, революційного Прометея, провісника «сім’ї вольної, нової», співця вселюдського єднання. Таким живе Тарас у глибині наших сердець, саме таким сьогодні йде по звированій, бентежній, жадаючій миру планеті. У темній від горя кріпацькій хаті він народився, щоб осяяти всю Україну! Щоб стати тим, у кому найповніше виявив себе творчий геній українського народу. Поетову з’яву на світ доля зустріла з панським канчуком у руці, і мала вона колір жандармських мундирів, пашіла мертвотним вогнем далеких пустель, та все ж і в битві із, здавалось би, всемогутньою долею поет вийшов переможцем; із безодні відчаю і страждань він піднявся над світом, високочолий, виславши вперед, до нащадків, своїх вірних гінців — любов і крилату надію! Шевченко довів, що не кожна галузка верби йде на шпіцрутени; посаджена навіть у пустелі, вона може дати початок садам для майбутнього. Все, до чого доторкався Шевченків геній, набувало здатність рости й плодоносити. (Із журналу, 174 слова)
Ідемо до Шевченка (11 клас)Поет гаряче любив свою Кирилівку, її природу, невеликий батьківський садок. Злиденне життя кирилівських селян спонукало їх до бунтів та непокори поміщикам. Приїзди в село Тараса зміцнювали ці настрої. На початку ХХ століття передові селяни по-новому бачили шляхи свого визволення. Кирилівський селянин Іван Могильний разом з іншими агітаторами — онуками Тараса по братах Микиті й Йосипу — Митрофаном Шевченком, Тимофієм Шевченком, Варфоломієм Ковтуном таємно читали у місцевій школі революційну літературу. П’ять онуків Тараса Шевченка брали участь у подіях першої буржуазно-демократичної революції в Росії, деякі з них загинули на її барикадах. Роки не віддаляють народ від Кобзаря. Тарасові твори читали в хатах при світлі тьмяного каганця, їх вчили напам’ять, читали на зібраннях. У 1914 р. земляки і родичі поета, порушивши заборону, зібралися на 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. На садибі брата Йосипа посадили на пам’ять дубок, а на місці хати батьків поклали жорновий камінь з написом. Такими були перші «пам’ятники» Кобзареві на його рідній землі! Рішенням ЮНЕСКО 175-річчя великого поета-революціонера у 1989 р. відзначав увесь світ. Тарас Шевченко утвердив своїм стражданням і боротьбою одну з найбільших слов’янських культур, одну з найрозвиненіших на сьогодні мов світу. (За В. Бойченком, 182 слова) Глибока осінь 1845… (8 клас)Була глибока осінь 1845 року… Важкі чорні хмари нависли над землею. Зривався холодний вітер. Сіяв густий дощ. Дорогу геть розквасило. У таку негоду Тарас Шевченко повертався з Андрушів у В‘юнище. У цих селах на Переяславщині він тоді, за дорученням Киівськоі археологічноі комісіі, змальовував пам‘ятки старовини. Конячина ледве тягла воза у багнюці. Шевченко промок до нитки. Ще в дорозі його морозило, а коли надвечір прибув у В‘юнище, відчув себе зовсім хворим. Довелося злягти у ліжко в чужій хаті. Про хворобу Тараса Григоровича дізнався його приятель лікар А.О. Козачковський і негайно перевіз поета до себе в Переяслав. У нього виявилося запалення легенів. Від цієї хвороби в ті часи небагато видужувало. Про це знав Шевченко. І важкі думи снували в його голові. Невже так рано прийшла остання година ? Ще ж і тридцяти двох років не прожито ! Ще ж скільки задумів, прагнень не здійснено! Невже не доведеться більше побачити широкі лани й високі могили, і Дніпро ревучий на милій Украіні? Л. Гордєєва (134 слова) «Заповіт» Т. Г. Шевченка (8 клас)До болю стискалося серце поета від думок про страждання рідного народу в кріпацькій неволі, яку гнобителі намагалися видати за веління «всемогутнього справедливого» бога. І тоді з’явилася потреба сказати останнє слово рідному народові, закликати народ порвати кайдани і вражою кров’ю окропити волю, потреба висловити палку віру у світле майбутнє батьківщини, у велику, вільну, нову сім’ю, де і його, борця за щастя народу, згадають тихим незлим словом. Так з’явився «Заповіт» . Шевченко написав цей твір наприкінці 1845 року, перебуваючи майже в безнадійному стані. Але міцний організм Тараса Григоровича переміг тяжку хворобу. Отже, не судилося «Заповіту» стати останнім словом народного співця. Після того Шевченко аписав ще багато творів, які прославили його. Та не забувся й «Заповіт» . Музику на текст «Заповіту» писало багато композиторів. Та пісня поширилася з музикою, що була створена полтавським учителем Гордієм Павловичем Гладким. І в наші часи, вшановуючи Шевченка, ми співаємо «Заповіт», покла дений на музику полтавським учителем. (136 слів)
| |
|
Всього коментарів: 0 | |