29 квітня 2020 року відбулося четверте заняття ОШППД Щербань Ольги Миколаївни та Жеваги Олени Миколаївни з теми

«Краєзнавство у навчанні української мови і літератури»

Питання, які учасники розглядали на занятті в режимі онлайн на платформі Google Клас: нестандартні уроки в практиці викладання української мови та літератури, невідомі скарби літературного краєзнавства.

Під час заходу були обговорені переваги вивчення української мови та літератури в нестандартній формі для збудження інтересу учнів до матеріалу. У методичному нарисі ознайомилися з новинками літературного краєзнавства: імена, які рідко згадуються, до яких мало звертаються. Феєрія «Ми підем, де трави похилі» віртуально перенесла слухачів у святая святих Обухівщини, у садибу А.С. Малишка.

Заключне заняття у цоьму році закінчилося творчими родзинками учасників та підбиттям підсумків ОШППД.

Учасники майстер-класу діляться враженнями:

Ми – вчителі.

Здається, скільки знаємо!

Але сказав колись мудрець один:

«Навчатись треба протягом життя».

Крокуймо ж дружньо по нові знання.

В ліцеї імені А.С.Малишка,

Де педагоги творчі і завзяті,

Є школа досвіду передового.

Поділимося чим багаті.

ОШПД – наш корабель,

Який прямує курсом вірним.

Два капітани є, то майстри справжні,

Учителів спроможні провести

Туди, де творчість в поєднанні із знаннями

Утворює асоціаційні гами.

Ми поринали і в дитинства роки,

По-новому дивились на життя.

Криниці говорили з нами тихо,

І відчували нації буття.

Й сорочка-вишиванка, глечик, серпик.

І мудре слово, сказане про них –

Усе сколихує, бентежить наші душі.

І хочеться навчати і творить.

Ми вдячні всім, хто школу цю створив.

Бажаємо натхнення, нових сил,

Щоб край свій рідний добре знати,

Потрібно ще багато працювати.

Світлана Рогозіна

«Велика подяка нашим викладачам, Жевазі Олені Миколаївні та Щербань Ользі Миколаївні, які так гарно і цікаво викладали матеріал, вкладали в роботу свою душу. У ході навчання отримала безцінний досвід, який використовую в своїй професійній діяльності. Спасибі Вам за відповідальність та увагу до кожного слухача, за створення комфортної атмосфери для нашого навчання і зростання!»

Валентина Крук

«Вік живи – вік учись – таки ж мудрість. Бо іноді «посєщают» думки: та що там нового вже можна дізнатись чи побачити! А таки ж можна і треба. Матінка-природа, наділивши кожного з нас неповторністю, дала змогу по-своєму бачити світ, розуміти головне в ньому. І вже справа честі кожного – скористатися цією можливістю; а поділитися з іншими, а надбати досвіду, а перетворити його в ноу хау для інших (чи то пак тепер уже створити лайфхаки) – це вже можливість духовного зростання, якщо хочете – подвигу. Даруйте за пафос, але чогось схотілося отако. Бо насамперед хочеться подякувати колегам – малишківцям за Труд. за бажання творити, за організацію, пошук можливостей, за хвилювання (це ж ясно, як Божий день, скільки тривог пережили, готуючи кожну зустріч). Минулого разу мова йшла зокрема про криниці. Це такий потужний образ-символ! Як і в житті: одні прибрані, облаштовані і щедро дають людям незвичайну цінність – воду. А інші занедбані, засмічені, хоча ще хлюпочеться щось там: чи ще вода, чи вже баговиння, а ще інші – висохли, тільки шабатурка й лишилась. Нікому нічого не нагадує картина? Для дітей, для їхнього становлення, для духовного зростання – це на рівні Біблійних заповідей. Спасибі за пошук, за неспокій, за сміливість, за гостинність. У ці Великодні дні помолімось за нас, людей, за прозріння, за вихід з того, що сталося, окремо – за дітей, і попросімо пробачення у них, покаймось за те, до чого ми, дорослі, допустили і що передаємо у спадок, за землю – усю і українську зокрема, ну, і кому про що захочеться. Спасибі всім, з великою вдячністю Ніна Опенько»

Ніна Опенько

«Батьківщина, – писав Василь Сухомлинський, – починається для дитини із шматочка хліба і ниви пшениці, з лісової галявини і блакитного неба над маленьким ставом, з пісень і казок над колискою… Пізнаючи світ і самих себе, діти зобов´язані по крупинці усвідомлювати свою відповідальність за матеріальні і духовні цінності, створені старшими поколінням».

Що означає слово оберіг?

Це стежка, що верта з крутих доріг,

Це мамина сльоза, це татова порада,

Це у тяжкій біді твоя розрада.

Це сонячний промінчик на щоці,

Пучечок м’яти у твоїй руці.

Це вишитий рушник тобі в дорогу,

Це друг, який завжди прийде на допомогу.

Дякую колегам за бажання творити нове і при цьому пам’ятати минуле».

Таня Ідута

«Малишків край усіх надихає на творчість. І сьогоднішнє заняття цьому підтвердження. Наші Колеги Ольга та Олена зуміли ще і ще раз схвилювати до щему наші серця, долучили нас до спільної праці, до нових знань та ідей. Дякуємо! Успіхів і творчої наснаги бажаю усім колегам! До зустрічі за чашкою кави».

Віра Поліщук

«Своє, рідне – соромно не знати,не любити,і потрібно знати найкраще. Тому хочу подякувати за дані курси,обов’язково буду використовувати матеріали на уроках української мови та літератури (особливо УЛРК), форма проведення – просто супер, надзвичайно зручна. Із задоволенням буду відвідувати дані курси і в наступному навчальному році. Керівникам курсів щиро дякую: наснаги, творчих успіхів, благополуччя!»

Світлана Дзярепа