Ви увійшли як Гість
Група "Гості"
Четвер, 11.21.2019, 1:23 PM
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

 

Меню сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вхід на сайт

Пошук

Свята та події

Календарні свята та події. Спілкуємося українською

Календар

«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Корисні лінки

Головна » 2018 » Березень » 29 » Орієнтовні вимого до змісту завдань ДПА
7:14 PM
Орієнтовні вимого до змісту завдань ДПА

Орієнтовні вимоги

до змісту атестаційних завдань для

проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)

у системі загальної середньої освіти у 2017/2018 навчальному році

 

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт

для учнів 9 класу

 

Українська мова

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі та затверджує керівник закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть підбиратися декілька варіантів.

Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

 

Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу

( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

 

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

Диктант

Джерело позитивних емоцій

 

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють "грубі" помилки й "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;

орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

 

Бали

Кількість помилок

Бали

Кількість помилок

1

15-16 і більше

7

4

2

13-14

8

3

3

11-12

9

1+1(негруба)

4

9-10

10

1

5

7-8

11

1(негруба)

6

5-6

12

-

 

 

 

Українська література

Державна підсумкова атестація з української літератури в 9 класі проводиться у формі тестування.

Тривалість виконання завдання в письмовій формі - 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Учитель визначає варіанти тестів для кожного учня на власний розсуд, але так, щоб учні за сусідніми партами не виконували однакові варіанти.

Кожен тест рекомендується складати з 25 завдань різної форми.

Завдання 1-16 з вибором однієї правильної відповіді містить чотири або п’ять варіантів відповідей, з яких одна правильна.

У завданнях 17–20 дев’ятикласники мають установити відповідність між елементами лівої та правої колонок та вписати літери в клітинки.

Чотири завдання відкритої форми з короткою відповіддю (завдання 21-24) передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.

Завдання 25 передбачає написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання. Учні повинні надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначити, чи погоджується вони з такою позицією, й аргументувати свою думку. Виконуючи завдання, вони мають надати вичерпну відповідь на запитання, але уникати розлогих вступів, переказування тексту твору чи детальної характеристики героїв. Обсяг відповіді 100-200 слів.

 

Зарубіжна література

Завдання, які навчальні заклади готують для проведення атестації, повинні охоплювати навчальний матеріал 8 і 9 класів та містити не менше десяти варіантів завдань різної форми. Якщо кількість учнів у класі менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання завдання державної підсумкової атестації із зарубіжної літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і мають бути побу­довані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки, сти­льової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики.

У кожному варіанті повинні бути вміщені завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді, вста­новлення послідовності, встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру (обсяг 1 сторінка) на запропоновану тему. Максимальна кількість запитань в одному варіанті не повинна перевищувати 24.

Завдання 1–19 (на знання художніх текстів, біографій митців, особливостей літературних епох і напрямів, теоретико - літературних понять, визначення твору за уривком) передбачають вибір однієї правильної від­повіді із чотирьох запропонованих;

завдання 20 передбачає встановлення послідовності (учень має правильно розташувати запропоновані елементи, позначивши їх відпо­відними цифрами);

завдання 21–23 - встановлення відповідності (до кож­ного рядка, позначеного буквою, учень добирає відповідник, що позначе­ний цифрою);

завдання 24 передбачає написання стислого твору-роздуму на запропоновану тему (ця творча робота має відображати сформованість базових знань із зарубіжної літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння самостійно мислити, аналізувати різні за жанровою специфікою твори й висловлювати щодо них власні думки, спиратися на художні тексти, добирати відповідну форму вислову, ви­значати національну своєрідність твору).

Відповіді тестів закритого типу учень має позначити в підготовленому вчителем бланку відпо­відей. Якщо вказана відпо­відь є не правильною, бали за виконання завдання не нараховуються.

Виконання завдання відкритої форми у вигляді твору-роздуму оці­нюється відповідно до таких параметрів: повнота розкриття теми; по­силання на літературні тексти, уміння їх аналізувати та інтерпретува­ти; логічна послідовність викладу думок (наявність тези, аргументів, висновку); чітка побудова (наявність вступу, основної частини, висновків); структурна цілісність, переконливість наведених аргументів в основній частині твору, точність, зрозумілість думки; образне мислення.

За виконання творчого завдання учень може отримати максимум 3 бали. За наявності великої кількості орфографічних і пунктуаційних помилок 0,5 бала знімається.

Завдання відкритої форми учень виконує на окремому аркуші, виданому вчителем.

Правильне виконання завдань кожного варіанта оцінюється 12 балами, що полегшує виставлення оцінки згідно з критеріями оцінювання знань і вмінь учнів із зарубіжної літератури.

 

 

Історія України. Всесвітня історія

Завдання для ДПА мають бути зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів, які включають основні питання програми.

Учитель готує кілька варіантів атестаційних робіт (наприклад, 10). Кожен з таких варіантів може містити по 22 тестових завдання з історії таких форм:

  • завдання 1-16 мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба вибрати одну правильну;
  • у завданнях 17, 18 до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно добрати одну правильну відповідь з варіантів, позначених цифрою;
  • у завданнях 19, 20 потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;
  • завданнях 21, 22 мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні.

Зміст тестових завдань повинен відповідати навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Під час виконання завдань учні мають виявити:

- знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології, картографії, історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток;

- уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;

- уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та періодами;

- уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами тощо.

 

Правознавство

Державна підсумкова атестація з предмета «Правознавство» учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі.

Перевірка результатів навчання учнів основ правознавства передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок.

При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

- спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;

- відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;

- різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);

- поточні зміни в чинному законодавстві України;

- відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);

- можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.

Для проведення ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому всі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті від 4 до 6. Рекомендуємо у ДПА з курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів.

Окремі завдання атестаційної роботи мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3-ма балами оцінюється завдання з аналізу правової ситуації тощо. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

 

 

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт

для учнів 11 класу

Державна підсумкова атестація учнів 11 класів закладів загальної середньої освіти проводиться у закладах освіти за місцем навчання в окремих випадках, що зазначені у листі Міністерства освіти і науки України
від 31.01. 2018 р. № 1/9-66 «Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти»

У разі проведення атестації випускників 11 класів за місцем навчання атестаційні завдання укладаються учителями закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених наказами МОН України: № 192 від 20. 02. 2015 р. і № 94 від 08.02. 2016 р.

Переглянути весь документ можна тут

Категорія: ДПА &ЗНО | Переглядів: 204 | Додав: shevnadi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar