Ви увійшли як Гість
Група "Гості"
П`ятниця, 11.22.2019, 2:51 AM
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

 

Меню сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вхід на сайт

Пошук

Свята та події

Календарні свята та події. Спілкуємося українською

Календар

«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Корисні лінки

Історія закладів освіти

Освіта – єдине, що можна назвати божественним і безсмертним в нас

Плутарх

 

М. Грушевський, відомий український державний діяч і вчений, відзначав, що «історія рідного краю і рідної історії не перестане бути осередком історичного навчання і наслідком того, культ рідної традиції, рідної сторони, культ моральних вартостей, виявлених попередніх поколінь, котрі своїми жертвами, стражданнями і подвигами, працею мислі і працею рук привели на нинішній щабель життя нинішнє громадянство, все буде центром історичної уваги, історичного виховання». Вивчення історії рідного краю, свого села, міста, школи, в якій навчався, є дуже важливим джерелом виховання глибоких патріотичних почуттів у підростаючого покоління. Школа є унікальний винахід людства, тут діти здобувають освітні знання і за активної участі вчителя аналізують минуле, досліджують і сприймають сьогодення та прогнозують майбутнє.

«Освіта – єдине, що можна назвати божественним і безсмертним в нас», – писав філософ Плутарх. Без освіти немає розвитку людського суспільства, його господарства, культури, духовності і державності.

Розвиток освіти в місті Обухові бере початок із часів його виникнення. У різні історичні епохи розвитку освіти і навчання в Обухові надавали особливого значення. Згідно історичних джерел поселення Обухів виникло в середині ХІV ст.. Першу згадку про Обухів маємо 1362-го року: «тут один мужик мешкал Обух, от котрого за часом и названо дану маетность Обухов». Тільки в середині 16 ст. сформувався Обухів. У 20-і роки минулого століття Обухів став центром Обухівського району, а в листопаді 1979 року селище Обухів вже місто; з 2010 року – місто обласного значення. Сьогодні Обухів – це розвинений індустріальний і культурний осередок Київщини.

У ХV – ХVІІ століттях освітню діяльність здійснювали церкви, монастирі, козацькі приватні школи. В архівних документах засвідчено, що в 1757 році при обох церквах Обухова – Свято-Воскресенській та Свято-Михайлівській – були приходські школи.

У ХVІІІ-ХІХ ст. освіта мала становий характер, для більшості селян вона була недоступною, разом з тим її зміст був антиукраїнським, оскільки Обухів, як і більшість українських земель, був у складі Російської імперії. Протягом ХІХ ст. навчання дітей відбувалося в церковно-приходських та парафіяльних школах. Так при Воскресенському приході школу було відкрито у 1860 році, у ній навчалося 40 хлопчиків і 5 дівчаток; навчання вели піп і дяк. У 1868 році при цьому ж приході було відкрито училище, де навчалося 11 учнів. важливу роль в освітній справі відігравали в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. добровільні громадські організації – товариства, що виникали в містах України. У 1882 році було засноване Київське товариство грамотності прогресивною інтелігенцією, яке здійснювало освітню діяльність також і в Київській губернії. Першим головою цього товариства був губернатор С. Гудим-Левкович, родинні зв’язки якого пов’язані з Обухівщиною. Товариство відкривало нові школи, бібліотеки, книжкові склади. Один з таких книжкових складів був відкритий і в Обухові, як філія Київського книжкового складу, головою його був О. Трухліб. Товариство заклало фундамент для найширшого освітнього впливу на широкі народні маси і припинило свою діяльність у 1908 році.

На початку ХХ століття відбувалися важливі революційні зміни у світі та в Україні. Перша світова війна, національно-визвольна боротьба українців за державну незалежність значно вплинули на розвиток освіти. Обухів у ті часи був ярмарковим містечком, збільшилась кількість населення і тому в ньому були вже дві школи, у яких навчалися православні діти, і один хедер-школа для єврейських дітей. У 1911 році в центрі містечка земство почало будівництво нової школи, у якій з 1920 по 1927 рік навчався Андрій Малишко, тепер ця школа носить його ім’я. З 1933 року ця школа стала середньою, а з 2011 року має назву: «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням української мови та літератури імені А.С. Малишка». Це один із кращих навчальних закладів Обухова, який дає учням глибокі знання та виховує патріотичні почуття. З його стін вийшли такі відомі на всю Україну почесні люди, як: поет Малишко А.С., вчений у галузі автоматизації Чиженко І.М., військовий лікар, головний психіатр Збройних сил України, учасник АТО Друзь О.В. та багато інших талановитих людей.

Розвиток господарського життя, зростання населення Обухова вимагало розширення і вдосконалення освітньої галузі. Тому в місті виникали нові навчальні-освітні заклади. Ще в 1902 році при Свято-Михайлівській церкві була відкрита церковно-парафіяльна школа за кошти церкви та громади. Після закінчення громадянської війни 1918-1921 р.р. у школі відновили навчання, вона стала початковою. У воєнні 1941-1943 роки школа не працювала, німецькі окупанти створили в ній склад і конюшню. У післявоєнний період ця школа поступово відроджується, великий вклад у її розвиток внесли вчителі-воїни: Недерський П.В., Заболотня К.Л., Ус О.П., Щербак І.Ю. З 1961 року ця школа стала восьмирічкою, а 2003 року реорганізована в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2 м. Обухова.

Освіта Малишкового краю розвивалась разом з історичними, політичними, економічними та культурними процесами, що були невід’ємними складовими всього громадського життя міста Обухова.

Освіта в радянський період у нашому краї розвивалася в єдиному контексті з освітньою системою колишнього СРСР, зазнаючи уніфікації, якою була в 30-50 роки ХХ ст., русифікації та підпорядкування освіти і навчання учнів комуністичній ідеології та її міфам. Докорінних змін зазнала система освіти за роки незалежності України. Це був час переосмислення багатьох фактів і подій, пошук ролі та місця освітньої системи в нових політичних та соціально-економічних реаліях. Яскравим прикладом такої трансформації навчання та освіти стало відкриття і освітня діяльність загальноосвітньої школи №3 в м. Обухові. Ще 1920 року в місті була відкрита початкова школа, в якій були три класи і 48 учнів. діючі школи тоді в Обухові не могли дати всім освіту, тому в 1928 році на зборах села було вирішено побудувати ще одну школу, яку відкрили в 1930 році. У роки фашистської окупації всі школи в Обухові були закриті і пограбовані. Після визволення міста в листопаді 1943 року від німецьких окупантів, навчання в цій школі відновили. У 1945-1950 роках матеріальне становище в школах покращилось, але головне завдання шкільної освіти полягало у вихованні дітей відданих комуністичній партії та особисто Сталіну. І кожного дня перший урок починався в школі піснею про Сталіна.

На початку 60-х років ця школа стала восьмирічною школою № 3 в Обухові, яку довгий час очолювали директори: Барило Г.А., а після її виходу на пенсію – Клименко М.М.

У 70-80 роки ХХ століття Обухів стає сучасним промисловим центром і швидко перетворився із селища в розвинене місто. Значно збільшилась кількість його населення і виникла необхідність будівництва нової школи. У 1980 році восьмирічна школа № 3 відзначила своє 50-річчя, і цього ж року будівельники тресту «Обухівпромбуд» здали в експлуатацію нове приміщення навчального закладу. А 1 вересня 1981 року нова школа відчинила свої двері дітям, які проживали на новому житловому масиві «Піщана». Це була правонаступниця восьмирічної школи.